19:16 Голова творчого об'єднання "la Scala" - Аліна Денисова-Червоноока | |
Народження творчого об'єднання 28 червня 2015 року у смт Скала-Подільська розпочала свою діяльність спілка письменників Скали – Подільської – «La Scala». Така назва є символічною для скалечан. Адже наш славетний земляк Мирослав Скала-Старицький неодноразово співав в оперному театрі «La Scala». Та й сама суть цього слова – «скеля» несе в собі міць і непохитність, якості які нам так потрібні сьогодні. Зібрання членів спілки відбуваються щомісяця, інколи і частіше. Письменники обмінюються своїм творчим досвідом, зачитують власні вірші, відвідують музеї та концерти разом. Таке тісне спілкування дає відчуття, що ти не один, що праця твоя не марна. Хочеться творити ще і ще, адже знаєш, що тебе почують, оцінять, допоможуть і підтримають в разі невдачі. Проходять зібрання завжди жваво, у дискусіях та обговореннях. Учасники спілки щиро радіють успіхам одне одного: чиїсь вірші надрукували в газеті, про когось написали статтю, а в іншого народився на диво гарний вірш. Ці дрібні радощі життя діляться на всіх, і від того стають ще вартіснішими. Спілка поєднала в собі письменників різних вікових категорій: від людей досить поважного віку, до зовсім юних старшокласників. Проте на зібраннях усі вони стають одного віку—віку музи, поезії, творчого злету. Хоч «La Scala» -- дуже молода спілка, та плани в її учасників амбітні і далекоглядні. Наразі ми працюємо над створенням альманаху, та збираємо кошти на його видання. І це лише перший крок, бо попереду широка творча дорога. Тож у добру путь, і нехай допоможе Господь! Голова спілки письменників Скали-Подільської «La Scala» Аліна Денисова-Червоноока Автобіографія Я, Аліна Василівна Денисова-Червоноока . Народилася 12.06.1989р у Севастополі. В дев'ятирічному віці переїхала на Тернопільщину. Така собі бандерівка кримського походження. Закінчила Скала-Подільську ЗОШ І-ІІІ ст. у 2006 році без відзнак, але з жагучим бажанням досягти успіху у житті. Цього ж року була зарахована до Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, факультет підготовки вчителів початкових класів, який закінчила в 2011 році. Свої студентські роки згадую з ностальгією, то були чудові, насичені подіями та емоціями часи, яких, нажаль, не повернути. Вийшла заміж 27 липня 2013 року за свого коханого хлопця Червоноокого Артема Олександровича . А 25 березня 2015 року народила йому крихітку-синочка Семенка. Вірші почала писати з дитинства на російській мові. Українською спробувала писати років у шістнадцять. Давалось те написання важкувато, бо на українські слова приходила російська рима. Але щось таки з того вийшло. А саме, у 2013 році вийшла перша збірка поезії "Мовою серця". Вона складається з двох частин: російських і українських віршів і видана під дівочим прізвищем — Денисова. Натхнення для себе черпаю з усього: з подорожей, з посмішки сина, з пахощів троянд після дощу, з вигляду яскравих мандаринів. Бажаю і вам вміти насолоджуватись тими чудовими дрібницями, якими наповнене наше життя. Я маю все, і навіть забагато… Я маю все, і навіть забагато, Моє життя, як той лакомотив, Все поспішає обертів набрати, Летить, летить до нових перспектив. Я оглядаюсь на травневі ночі, На почуття, що спопеляли в прах, Я чую море лагідно хлюпоче... Усе позаду, в спогадах, в думках. На мої сльози й сміх, печаль і радість, Безшумно опада весняний цвіт. Вони у ніжній юності зостались, Лишивши тільки в скроні срібний слід. Наівність, легкість суджень, безтурботність, Усе втекло крізь пальці, мов пісок. І теплим згортком крихітним натомість, Життя заходить на новий виток. Я маю все, я забагато маю, Але квитка в минуле не куплю. Мене дитинство світле покидає, Його я в спадок сину віддаю. Дубчак Ірина - заступник голови творчого об'єднання "La Skala"
Люблю Тебе, Господи! Тобі я, Господи, молюсь, З Тобою хочу вічно жити! У всьому я Тобі корюсь І хочу людям всім служити. Твою творити буду волю,- Себе у службу віддаю. У всьому користуйся мною! Тебе люблю, Тебе молю. Куди ж ви йдете, скалечани?! Дорогі скалечани, куди ж ви йдете? У вас стільки енергії – жити б і жити! А ви дивитесь в небо й не чуєте нас І зі сну цього вічного вас не збудити. Як не цінимо часом ми своїх людей,- В них потреби якісь,- ми те не помічаєм, А коли вони йдуть, то вже шкода стає Та вже пізно. Жалкуєм, страждаєм. Спам’ятаймось,-побільше уваги в серцях І поваги до тих, хто ще з нами. Бо підуть вони швидко, залишивши нам сум І мандруючи в небо своїми стежками. Ковток Сніжана
Автобіографія Народилася 15 травня 1999 р. в с. Драганівка Чемеровецького району, Хмельницької області. У 2001 році з сім’єю переїхала до Скали-Подільської. З 2003 по 2005 рр. відвідувала дитячий садок «Теремок» . У 2005-2014 рр. навчалась у Скала-Подільській ЗОШ І-ІІ ступенів. З 2006 р. навчалась у Скала-Подільській дитячій музичній школі на трьох відділах: фортепіано, вокалу та хореографії, яку закінчила у 2014 р. Зараз є ученицею 11 класу Скала-Подільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в якій навчається з 2014 р. Переможець районних олімпіад та конкурсів, районних та обласних етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів Борщівської філії Тернопільського обласного відділення Малої Академії Наук України в секції історичного краєзнавства та історії України, районного конкурсу піаністів «Чарівний рояль» (фортепіанний дует) та обласного конкурсу камерних ансамблів «Консонанс». Я намалюю тобі осінь Кошман Вероніка
Автобіографія «Коли сумно, напиши вірш, відтвори у ньому все, що тебе хвилює – стане краще» N. Seymour Я, Nika Seymour (Кошман Вероніка Сергіївна), народилася 26 квітня 2000 року в смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. З вересня 2006 року до травня 2015 року навчалася у Скала-Подільській ЗОШ I-II ступенів, де отримала свідоцтво про закінчення 9-ти класів. Протягом навчання у цьому закладі, ходила в музичну школу по класу фортепіано і хореографії. На даний час навчаюся у Скала-Подільській ЗОШ I-III ступенів. Надихнула мене писати поезію чудова пора року, так і був названий вірш «Весна». Також є багато віршів на романтичні теми, про втрачене кохання і про життя. Ми добре знаємо яка сьогодні в Україні ситуація і цим трагічним подіям присвячено 2 вірша під назвою «Сумна година» і «Война и мир». Вони написані з тривогою у душі, переживанням і сумними спогадами. Написання поезії для мене досить цікаве зайняття у вільний час, адже в цю справу можна вкласти все-все, що ти думаєш і про що мрієш! Сумна Година Я пишаюсь тим, що українка, Що живу на цій землі І хто би не гортав, мої сторінки Залишаться усе в моїй душі. Я Бога молю, щоб закінчилась війна І до домівок поверталися живі сини, Така ж у нас година ще сумна Й ніхто не хоче тишини. «Схаменіться, що ж ми вам зробили?!» З уст людей лунають ці слова, Подивіться на ось ці могили, За що нам смерть така страшна???! Вам багато говорили і говорять, Що ми бандерівці-погані люди. Та це неправда, а довкола вірять І розповсюджують усюди. Ви нелюди і як ще з вами говорити можна? Як не дослухавши нас, вирішуєте все самі. На даний час, людина мабуть кожна Знає,як перебувати у пітьмі. Терпіти злість і неповагу Не будемо!!! Ідіть!!! Встромивши нам у серце шаблю, Ви нас розлючили,- це гірше всіх жахіть!!! Як ви радієте, що наші гинуть, То помиляєтеся, вони завжди живі. І вся ця ваша злидність Потоне в бідах і журбі. Ви будете купатися у морі крові, солдат Які боролися за Україну І тих маленьких, бідних дитинчат, Що загинули від пострілу гармат. Ми віримо у мир, а ви не хочете, Ми знаємо, що таке «війна». Берете все чуже й регочете, Але запам`ятайте, наглість згине!!! Переможе доброта!!! Nika Seymour (2015 р.) | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |