6 березня 2016 року в селищному Будинку культури відбулось незабутнє свято Слова. Вечір присвячувався нашому українському Пророку – Тарасу Григоровичу Шевченку. Та пройшов він незвично. Тут потрібно відзначити талановиту режисуру директора Будинку культури – Наталії Михайлівни Кульчицької, яка вибудувала це дійство так, що емоції просто заполонили серця присутніх. Тут був сум і жаль, і гордість за свою державу, і біль за сьогодення. Виступаючі талановито викладались у своїх номерах, у залі панувала атмосфера співпраці і співучасті, емоції переповнювали. Не раз котилася сльоза. Не раз переповнювала радість від усвідомлення гордості за свою прекрасну країну і свій народ. Однак, думка про «брата Каїна», який хоче вбивати за нашу самодостатність, краяла серце. Історія повторюється. Не хотять нас відпустити у самостійне життя, чіпко душать у своїх «братніх» обіймах. Господи, дай сили витримати все, що випадає на нашому шляху!

Радісно від того, що наше духовентсво завжди разом з нами. Ми – одне тіло і повинні бути одним монолітом, який розуміє чого хоче і куди йде.

Талановитий народ, прекрасні діти, гарні виступи старших людей, - згадались вечорниці, які оспівані українськими письменниками. Відчуття родинного свята, де передавались родинні традиції.

Концерт творився за участю представників нашої спільної громади. Далі ми крокуватимемо разом, будуватимемо своє спільне майбутнє, нам дорога кожна людина, всі наші турботи – наші спільні турботи. Всі наші радощі – наші спільні радощі. Поступово, з молитвами і вірою в гарне майбутнє.

Лише один момент хочеться відзначити – для нашої громади Будинок культури вже затісний. Потрібно вишукати інше приміщення, щоб всі могли доторкнутись до краси мистецтва. Ще багато потрібно докластись до будівництва нашого спільного дому. З Божою допомогою.

З повагою Ірина та Олександр Дубчаки