Четвер, 28.03.2024, 11:06
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гость
НАШЕ ОПИТУВАННЯ
ЧИ ПІДТРИМУЄТЕ ВИ ІДЕЮ ВІДНОВЛЕННЯ ДЛЯ СКАЛИ-ПОДІЛЬСЬКОЇ СТАТУСУ МІСТА?
Всього відповідей: 156
ФОРМА ВХОДУ
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
КАЛЕНДАР
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Календар подій
Календар України
Курс валют
курс валют в Украине сегодня
banker.ua
Відео
НАША КНОПКА
САЙТИ СКАЛИ-ПОД.
Головна » 2015 » Листопад » 5 » Голова творчого об'єднання "la Scala" - Аліна Денисова-Червоноока
19:16
Голова творчого об'єднання "la Scala" - Аліна Денисова-Червоноока

Народження творчого об'єднання

28 червня 2015 року у смт Скала-Подільська розпочала свою діяльність спілка письменників Скали – Подільської – «La Scala».

Така назва є символічною для скалечан. Адже наш славетний земляк Мирослав Скала-Старицький неодноразово співав в оперному театрі  «La Scala». Та й сама суть цього слова – «скеля» несе в собі міць і непохитність, якості які нам так потрібні сьогодні.

Зібрання членів спілки відбуваються щомісяця, інколи і частіше. Письменники обмінюються своїм творчим досвідом, зачитують власні вірші, відвідують музеї та концерти разом. Таке тісне спілкування дає відчуття, що ти не один, що праця твоя не марна. Хочеться творити ще і ще, адже знаєш, що тебе почують, оцінять, допоможуть і підтримають в разі невдачі.

Проходять зібрання завжди  жваво, у дискусіях та обговореннях. Учасники спілки щиро радіють успіхам одне одного: чиїсь вірші надрукували в газеті, про когось написали статтю, а в іншого народився на диво гарний вірш. Ці дрібні радощі життя діляться на всіх, і від того стають ще вартіснішими.

Спілка поєднала в собі письменників різних вікових категорій: від людей досить поважного віку, до  зовсім юних старшокласників. Проте  на зібраннях усі вони стають одного віку—віку музи, поезії, творчого злету.

Хоч «La Scala» -- дуже молода спілка, та плани в її учасників амбітні і далекоглядні. Наразі ми працюємо над створенням альманаху, та збираємо кошти на його видання. І це лише перший крок, бо попереду широка творча дорога. Тож у добру путь, і нехай допоможе Господь!

Голова спілки письменників Скали-Подільської «La Scala» Аліна Денисова-Червоноока

Автобіографія

Я, Аліна Василівна Денисова-Червоноока . Народилася 12.06.1989р у Севастополі. В дев'ятирічному віці переїхала на Тернопільщину. Така собі бандерівка кримського походження. Закінчила Скала-Подільську ЗОШ  І-ІІІ ст.  у 2006 році без відзнак, але з жагучим бажанням досягти успіху у житті. Цього ж  року була зарахована до Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, факультет підготовки вчителів початкових класів, який закінчила в 2011 році. Свої студентські роки згадую з ностальгією, то були чудові, насичені подіями та емоціями часи, яких, нажаль, не повернути.

Вийшла заміж 27 липня 2013 року за свого коханого хлопця Червоноокого Артема Олександровича . А 25 березня 2015 року народила йому крихітку-синочка Семенка.

Вірші почала писати з дитинства на російській мові. Українською спробувала писати років у шістнадцять. Давалось  те написання важкувато, бо на українські слова приходила російська рима. Але щось таки з того вийшло. А саме, у 2013 році вийшла перша збірка поезії "Мовою серця". Вона складається з двох частин: російських і українських віршів і видана під дівочим прізвищем — Денисова. Натхнення для себе черпаю з усього: з подорожей, з посмішки сина, з пахощів троянд після дощу, з вигляду яскравих мандаринів. Бажаю і вам вміти насолоджуватись тими чудовими дрібницями, якими наповнене наше життя.

                    Я маю все, і навіть забагато…

          Я маю все, і навіть забагато,

          Моє життя, як той лакомотив,

          Все поспішає обертів набрати,

          Летить, летить до нових перспектив.

                    Я оглядаюсь на травневі ночі,

                    На почуття, що спопеляли в прах,

                    Я чую море лагідно хлюпоче...

                    Усе позаду, в спогадах, в думках.

          На мої сльози й сміх, печаль і радість,

          Безшумно опада весняний цвіт.

          Вони у ніжній юності зостались,

          Лишивши тільки в скроні срібний слід.

                    Наівність, легкість суджень, безтурботність,

                    Усе втекло крізь пальці, мов пісок.

                    І теплим згортком крихітним натомість,

                    Життя заходить на новий виток.

          Я маю все, я забагато маю,

          Але квитка в минуле не куплю.

          Мене дитинство світле покидає,

          Його я в спадок сину віддаю. 


Дубчак Ірина - заступник голови творчого об'єднання "La Skala"

Люблю Тебе, Господи!

                                      Тобі я, Господи, молюсь,

                                      З Тобою хочу вічно жити!

                                      У всьому я Тобі корюсь

                                      І хочу людям всім служити.

                                      Твою творити буду волю,-

                                      Себе у службу віддаю.

                                      У всьому користуйся мною!

                                      Тебе люблю, Тебе молю.

Куди ж ви йдете, скалечани?!

                            Дорогі скалечани, куди ж ви йдете?

                            У вас стільки енергії – жити б і жити!

                            А ви дивитесь в небо й не чуєте нас

                            І зі сну цього вічного вас не збудити.

                                      Як не цінимо часом ми своїх людей,-

                                      В них потреби якісь,- ми те не помічаєм,

                                      А коли вони йдуть, то вже шкода стає

                                      Та вже пізно. Жалкуєм, страждаєм.

                            Спам’ятаймось,-побільше уваги в серцях

                            І поваги до тих, хто ще з нами.

                            Бо підуть вони швидко, залишивши нам сум

                            І мандруючи в небо своїми стежками.


Ковток Сніжана

  

Автобіографія

   Народилася  15 травня  1999 р. в с. Драганівка Чемеровецького району, Хмельницької області. У 2001 році з сім’єю переїхала до Скали-Подільської. З 2003 по 2005 рр. відвідувала дитячий садок «Теремок» . У 2005-2014 рр. навчалась у Скала-Подільській ЗОШ І-ІІ ступенів. З 2006 р. навчалась у Скала-Подільській дитячій музичній школі на трьох відділах: фортепіано, вокалу та хореографії, яку закінчила у 2014 р. Зараз є ученицею 11 класу Скала-Подільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в якій навчається з 2014 р.  Переможець районних олімпіад та конкурсів, районних та обласних етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів Борщівської філії Тернопільського обласного відділення   Малої Академії  Наук України в секції історичного краєзнавства та історії України, районного конкурсу піаністів  «Чарівний рояль» (фортепіанний дует) та обласного конкурсу камерних ансамблів «Консонанс».
   Вірші почала писати з 5 класу. Вони були присвячені друзям, рідним, але здебільшого це були вірші про природу, пори року. В 12-14 років була творча пауза, написано лише один вірш про Скалу-Подільську. З 2015 р. почався новий етап творчості. Музою до написання стають близькі люди, життєві події та явища. Теми для віршів виникають раптово, так само як і слова поезій. Друкувалась у збірках  літературно-мистецького об’єднання «Ліра» : «Краю мій Борщівський, краю стоголосий», «Всі квіти землі,для вас, Вчителі…», «Золотий Тризуб».

       Я намалюю тобі осінь
Намалюю я тобі багряну осінь,
В ній червоні яблука в саду,
А синім буде неба просінь,
Його частину я в долонях принесу.
          Обпало вже  додолу жовте листя,
          Дерева стали голі і сумні.
          Здається,що зима уже так близько
          І сад вже мовчки спить у тишині.
Отак блукаючи самотніми стежками,
Шукаю я натхнення десь своє.
А пам'ятаєш, як ми були тут малюками?
Пройшло дитинство у саду моє.
          І згадуючи пору оту давню і ясну,
          Намалюю зорі в мареві ночей.
          А може раптом казку напишу я ,
          Для нас, дорослих,але ще дітей.
Я розмалюю барвами життя своє,
Похмурі з нього заберу тони.
І на картині нас буде лиш троє:
Тільки осінь,я і ти...
                                                                                01.08.- 03.08. 2015 р.


Кошман Вероніка

   

Автобіографія 

                  «Коли сумно, напиши  вірш,

                                                             відтвори у ньому все, що тебе

                   хвилює – стане краще»

                                                                                               N. Seymour 

Я, Nika Seymour (Кошман Вероніка Сергіївна), народилася 26 квітня 2000 року в смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області.

З вересня 2006 року до травня 2015 року навчалася у Скала-Подільській ЗОШ I-II ступенів, де отримала свідоцтво про закінчення 9-ти класів. Протягом навчання у цьому закладі, ходила в музичну школу по класу фортепіано і хореографії.

На даний час навчаюся у Скала-Подільській ЗОШ I-III ступенів.

Надихнула мене писати поезію чудова пора року, так і був названий вірш «Весна». Також є багато віршів на романтичні теми, про втрачене кохання і про життя.

Ми добре знаємо яка сьогодні в Україні ситуація і цим трагічним подіям присвячено 2 вірша під назвою «Сумна година» і «Война и мир». Вони написані з тривогою у душі, переживанням і сумними спогадами.

Написання поезії для мене досить цікаве зайняття у вільний час, адже в цю справу можна вкласти все-все, що ти думаєш і про що мрієш!

          Сумна Година

Я пишаюсь тим, що українка,

Що живу на цій землі

І хто би не гортав, мої сторінки

Залишаться усе в моїй душі.

          Я Бога молю, щоб закінчилась війна

          І до домівок поверталися живі сини,

          Така ж у нас година ще сумна

          Й ніхто не хоче тишини.

«Схаменіться, що ж ми вам зробили?!»

З уст людей лунають ці слова,

Подивіться на ось ці могили,

За що нам смерть така страшна???!

          Вам багато говорили і говорять,

          Що ми бандерівці-погані люди.

          Та це неправда, а довкола вірять

          І розповсюджують усюди.

Ви нелюди і як ще з вами говорити можна?

Як не дослухавши нас, вирішуєте все самі.

На даний час, людина мабуть кожна

Знає,як перебувати у пітьмі.

          Терпіти злість і неповагу

          Не будемо!!! Ідіть!!!

          Встромивши нам у серце шаблю,

          Ви нас розлючили,- це гірше всіх жахіть!!!

Як ви радієте, що наші гинуть,

То помиляєтеся, вони завжди живі.

І вся ця ваша злидність

Потоне в бідах і журбі.

          Ви будете купатися у морі крові, солдат

          Які боролися за Україну

          І тих маленьких, бідних дитинчат,

          Що загинули від пострілу гармат.

Ми віримо у мир, а ви не хочете,

Ми знаємо, що таке «війна».

Берете все чуже й регочете,

Але запам`ятайте, наглість згине!!!

Переможе доброта!!!

                                 Nika Seymour (2015 р.)

Категорія: Творче об'єднання "Lа Sсala" | Переглядів: 1378 | Додав: dubchak | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *: